Літо в повному розпалі, тож, непогано було б згадати, як традиційно гуцули зустрічають його. Найперше – це свято „Вихід на полонину”, що являє собою проводи гуцульських пастухів на віддалені гірські пасовища – полонини для випасу худоби. Вихід на полонину відбувається в травні-червні і триває випасання маржинки аж до вересня. Незважаючи на те, що у високогір’ї дуже часті холоди, два дні з трьох – дощові, а іноді серед літа може випасти сніг, а робота буде тривати з раннього ранку і аж до пізньої ночі, кожен гуцул мріє стати пастухом.
Для села це велике свято. Всі жителі збираються і проводжають вівчарів з отарою овець на полонини. Це все супроводжується веселими народними гуляннями, піснями і танцями. За звичаєм, обов’язково запалюють ватру, щоб відігнати злих духів і надоїти багато молока. Ця традиція збереглася ще з часів язичництва.
Ватажок під традиційні пісні запалює ватру, а молоді пастухи в цей час танцюють чоловічий гуцульський ритуальний танець “Аркан” з топірцями(маленькі сокирки) в руках. Всіх бажаючих вівчарі пригощають вурдою і буздом.
Фото взяті з сайтів: http://calendar.karpaty.ua/
http://bukportret.info/